Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
           
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
         

Карта ризиків Закону "Про фінансову реструктуризацію"

В рамках закриття фінансового 2017 року, з'явилася можливість підвести об'єктивні підсумки за цей період і побудувати прогноз на наступний 2018 фінансовий рік. За час повноцінної дії Закону, тобто з моменту остаточного формування всіх виконавчих органів необхідних для його функціонування (Секретаріат, Спостережна Рада, Арбітражний комітет, Арбітри), пройшло повних 10 місяців. Успішно реструктуризовано (або знаходиться в процесі) 10 великих кейсів на загальну суму понад 13 млрд. грн. Ці цифри, хоча і повинні сприйматися як єдиний головний критерій ефективності дії Закону «Про фінансову реструктуризацію» (далі Закону). Проте з огляду на той факт, що за звітом НБУ на кінець 2017 року загальний NPL в Україні досяг історичного максимуму в 58% (49% без Приватбанку). При цьому розмір непрацюючих кредитів в корпоративному секторі на жовтень 2017 року становить 430,4 млрд. грн. (62% від портфеля корпоративних кредитів) за даними НБУ. Тобто за 10 місяців роботи Закону були реструктуризовані 4,2% від загального портфеля проблемних кредитів, при цьому показник NPL у 2017 році показав рекордну динаміку зростання. Виходячи з сукупності всіх наведених цифр стає зрозуміло, що дія Закону не отримала масового попиту і навіть не змогла істотно зменшити NPL в корпоративному секторі.


Карта ризиків Закону


Яким чином фактори сприяли такому повільному розвитку дії Закону, розберемося більш детально.

Ризик №1 - ризик відсутності попиту на продукт з боку кредиторів і компаній боржників;

Даний тип ризику лежить в площині відповідальності виконавчих органів, створених для виконання Закону, в тому числі Секретаріату. За минулий рік Секретаріатом було проведено 9 повноцінних заходів (конференцій, круглих столів тощо) за участю представників банків, бізнесу і державних органів. Було відправлено 200 листів і звернень, опубліковано 5 аналітичних статей, створено 8 запитів щодо зміни чинного Законодавства. В результаті проведених дій ми зменшили даний тип ризику і досягли певного успіху в цьому напрямку.

Ризик №2 - ризик наявності технічних і операційних перешкод на шляху повноцінного функціонування Закону;

Аналізуючи тайм-код проекту під назвою «Фінансова реструктуризація в Україні», можна помітити, що навіть прийняття цього Закону (14 червня 2016 року) вже запізнилося майже на 2-3 роки. До того ж де-факто Закон запрацював з 3 квітня 2017 року, що ще більш збільшило розрив між негайною необхідністю в подібному законодавстві та його фактичною імплементацією. Проте під час цього довгого підготовчого періоду була проведена істотна робота. І в процедурі, в тому вигляді в якому вона є зараз, майже нівельовані будь-які технічні або адміністративні перепони перед учасниками. Навіть всі ключові для дії Закону форми і шаблони документів були спеціально розроблені тільки в рекомендаційному ключі, який має полегшити процес документообігу в рамках процедури, але а ж ніяк не привести до нових "бар'єрів" між учасниками. Тому даний тип ризику поступово зменшується до мінімальних значень і показує позитивну з точки зору України динаміку.

Ризик №3 - Адміністративний ризик. Відсутність підтримки або протидія від регуляторів і виконавчої влади;

На жаль даний тип ризику істотно збільшився за час фактичного існування Закону. Навіть з боку одного з формальних «батьків» Закону, а саме Національного регулятора, раптом змінилася думка і почали виникати пропозиції про повну зміну курсу і прийняття нового Законодавства в плані перетворення проблемної заборгованості. 

На прикладі нашого Закону, ми бачимо систему криза довіри до адміністративного апарату в країні. Відсутність базових державно утворюючих принципів, а саме: елемнтарного короткострокового планування і дотримання заданого курсу. Виникає питання про який інвестиційний клімат ми можемо говорити, коли один і той же державний орган, який ще вчора підтримував Закон, лише за один рік без будь-яких відкритих об'єктивних та суспільно відомих причин змінює свою думку на протележну. При цьому інертність просування Закону, який повинен перш за все розкритися серед державних банків, повністю залежить саме від НБУ. І замість того, щоб сприяти зацікавленості державних банків в процедурі, яка знаходиться в компетенції регулятора, ми маємо повну пасивність і навіть негативний інформаційний фон навколо Закону. Саме тому, на нашу думку, це один з головних негативних факторів для процедури в Україні. Принаймні поки НБУ не сформує якусь однорідну і постійну думку з цього приводу, що сподіваємося відбудеться найближчим часом.

Ризик №4 - Юридичний ризик сторін, які вирішили діяти в рамках процедури фінансової реструктуризації;

У напрямку стримування юридичних ризиків для сторін процедури також була проведена певна робота. Хоча ми і не дійшли до реального уявлення змін в Законодавстві, перш за все з причин відсутності реальної перспективи ухвалення подібних змін, незважаючи на їх утримання, через велику завантаженість нашого законодавчого органу. Але було отримано ряд офіційних роз'яснень з боку державних органів, особливо в сфері оподаткування, що допомогло краще спрогнозувати результат процедури для кожної зі сторін. Тому, на щастя, за минулий період цей ризик повільно, але був зменшений.

Ризик №5 - Макроекономічні ризики;

Даний показник є найбільш об'єктивним серед тих, які впливають на перебіг життєвого циклу Закону. І на жаль, макроекономічний фактор в Україні останніми роками несе тільки негативну динаміку. При всьому бажанні важко не враховувати ці факти, тим більше що процедура розрахована на компанії, які вірять в майбутній успіх і вихід зі своєї власної фінансової кризи, що неможливо без відповідного економічного середовища в країні в цілому.

В результаті можемо прийти до розуміння, що об'єктивно життєздатна процедура, яка має свого клієнта на ринку, стримується за рахунок, як інерції того ж ринку, так і несподіваного опору всередині країни. Однак, з огляду на те, що практична системна робота по процедурам фінансової реструктуризації сьогодні активно ведеться такими великими установами, як ПАТ «Державний ощадний банк України», ПАТ «Альфа банк» і ще декількома банками, процес вже не може бути зупинений. Таким чином доведено, що позитивна дія Закону можлива не тільки теоретично, але й на практиці. Більш того, надходять сигнали ринку і адміністративного сектора України, про необхідність дати банківській і бізнес спільноті більше часу на "занурення" в все ще новий за своєю суттю Закон «Про фінансову реструктуризацію» і продовжити дію Закону ще на один термін. Ми зі свого боку можемо тільки підтримати подібну ініціативу, звичайно за умови збереження існуючого попиту на процедуру.

Тому підсумуємо цей аналіз тільки сухими цифрами. Процедура існує вже 10 місяців, її можливостями скористалися 6 фінансових установ України, було реструктуризовано кредитів на суму понад 13 млрд.грн.

Далі буде.

Андрій Боровик
Заступник Голови Секретаріату
діючого на виконання Закону України «Про фінансову реструктуризацію»

Посилання на статтю на сайті pravo.ua

Проект реалізується за фінансової підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку, що надав грант зі Спеціального фонду акціонерів.
Проект реалізується за адміністративної та фінансової підтримки НАБУ.